Будь-які потрясіння в суспільстві, особливо такі серйозні, як війна, коли багато громадян України втратили рідних та близьких людей, житло, роботу, звичний стиль життя і продовжують перебувати у стані невизначеності - сприяють збільшенню випадків домашнього насильства. Під час війни від домашнього насильства найбільше страждають
традиційно вразливі категорії - жінки, діти, люди похилого віку, особи з
інвалідністю, вимушені переселенці.
Діти відчувають на собі подвійний вплив війни. Якщо у родині, де
відбувається домашнє насильство, є діти - не варто тішити себе ілюзіями, що
вони нічого не помічають й на них така ситуація ніяк не вплине. Діти все
бачать, все відчувають, й нездорові стосунки між батьками можуть травмувати
їх навіть більше за те, що вони побачили на війні.
Дитина - свідок (або очевидець) насильства – теж постраждалий від
домашнього насильства.
Домашнього насильства можна уникнути,
якщо жертва не буде мовчати!!!
Куди
звертатися у випадках домашнього насильства:
до уповноваженої особи Прибузької спеціальної школи з питань запобігання домашнього насильства Марини Ткач за номером (096)52-12-046;
до ювенального офіцера поліції НП України, ГУНП у Вінницькій області Ірини Франкової за номером (063)160-45-41
до Національної поліції за номером 102 та повідомити про факт
насильства;
на Урядовий контактний центр 15-47, де цілодобово надаються
інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які
постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі,
насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства
та психологічної допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам,
чоловікам, дітям;
до безкоштовного номеру системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103;
до національної «гарячої лінії» 0-800-500-335 з питань запобігання домашнього
насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації або
116-123 (короткий номер з мобільного).
БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ РІДНИХ!!!
